Нора Робертс

В гонитві за щастям

Моїй мамі, у якої вистачило відваги виростити нас п'ятьох.

Мужність - страж і опора всіх інших чеснот.

Роберт Льюїс Стівенсон

У шістнадцять років Зоя Маккорт зустріла хлопця, який змінив її життя.

Вона виросла в Західній Вірджинії і була старшою з чотирьох дітей в сім'ї. Коли Зої виповнилося дванадцять, батько покинув їх заради іншої жінки.

Навіть тоді Зоя не рахувала це великою втратою. Її батько був запальним, неврівноваженою людиною і, замість того щоб дбати про сім'ю, вважав за краще пити пиво з друзями і залицятись до дружиною сусіда.

Проте зарплату в будинок він все-таки приносив, і після того, як батько зник, їм довелося нелегко.

Мати Зої - худа, нервова, багато палила, - компенсувала зрада чоловіка постійно змінювалися коханцями, зробленими з того ж тіста, що й Боббі Лі Маккорт. Короткий період щастя у неї зазвичай змінювався злістю і сумом, але обходитися без чоловіка більше місяця вона не могла.

Крістл Маккорт ростила своїх дітей в трейлері - пересувному будинку з двох секцій, що розташовувався на приміській стоянці. Після втечі чоловіка Крістл спочатку напилася як чіп, а коли протверезів, залишила молодших дітей і господарство на Зою, стрибнула в свій древній «Шевроле» і кинулася в погоню за цим - за її власним висловом - сучим сином і його проклятої повією.

Мати була відсутня три дні. Боббі вона, звичайно, не знайшла. Погоня коштувала їй певної частки самоповаги і роботи в салоні краси Деббі.

Сказати по правді, цей салон був більше схожий на халупу, але давав регулярний заробіток.

Біда загартувала Крістл. Вона посадила перед собою дітей і оголосила їм, що наступають неспокійні, важкі часи, але всі разом вони вистоять.

Мати повісила на кухні свою ліцензію перукаря і відкрила салон краси на дому.

Ціни Крістл встановила нижче, ніж були у Деббі, і, крім того, у неї був справжній талант перукаря.

Так вони і перебивалися. Трейлер просочився запахами перекису водню і фарби для волосся, але сім'я вижила.

Зоя мила клієнткам голови, підмітала стрижені волосся і доглядала за молодшими. Потім у неї виявилися явні здібності до перукарської справи, і Крістл стала довіряти дочки спочатку укладку, а потім і стрижку.

Але Зоя мріяла про краще - про великий світ за межами стоянки для пересувних будинків.

У школі вона вчилася добре, і особливо їй давалася математика. Уміння поводитися з цифрами призвело до того, що Зоя стала вести бухгалтерію матері, платити податки і стежити за рахунками.

У чотирнадцять років вона вже була дорослою, але в душі залишалася дитиною і сподівалася, що життя так чи інакше казково перетвориться.

Не дивно, що Джеймс Маршалл вразив її уяву.

Він вигідно відрізнявся від інших хлопчиків. І не тільки тому, що був трохи старше - дев'ятнадцять в порівнянні з її шістнадцятьма, - а й тому, що встиг багато де побувати і багато що побачити. А як він був гарний! Немов прекрасний принц з казки.

Можливо, прадід Джеймса і працював на шахті в цих горах, але на ньому самому не залишилося і сліду від вугільного пилу. Кілька поколінь не спускалися під землю, і вона повністю зникла.

У Маршаллом водилися гроші. Такі, які забезпечують положення в суспільстві, освіта та поїздки в Європу. У них був найбільший в місті будинок, білий, як плаття нареченої, сам Джеймс навчався в університеті, а його молодша сестра в приватній школі.

Маршалли любили влаштовувати прийоми - багатолюдні, галасливі, з живою музикою і вишуканим частуванням. Місіс Маршалл завжди запрошувала Крістл до себе додому, щоб зробити зачіску перед вечіркою, а якщо був потрібний ще і манікюр, до матері приєднувалася Зоя.

Вона мріяла про такий будинок - просторому, чистому, повному квітів і красивих речей. Їй було приємно усвідомлювати, що деякі люди живуть не так, як вона. Чи не в тісному трейлері, що пахне хімікатами.

Зоя дала собі клятву, що коли-небудь у неї буде справжній будинок. Не такий величезний і шикарний, як у Маршаллом, але тим не менш справжній. Будинок з невеликим двориком.

І коли-небудь вона поїде в ті місця, про які розповідала місіс Маршалл, - в Нью-Йорк, Париж, Рим.

Зоя відкладала трохи грошей зі своїх чайових, а також випадкові заробітки на стороні. Все інше віддавала матері, допомагаючи їй зводити кінці з кінцями.

Вона вміла збирати гроші. До шістнадцяти років на таємному рахунку у неї накопичилося сто чотирнадцять доларів.

У квітні, коли Зої виповнилося шістнадцять, їй вдалося заробити ще трохи, допомагаючи обслуговувати одну з вечірок місіс Маршалл. Дівчинку запросили, знаючи, що вона не тільки миловидна, але і працьовита.

Тоді у неї було довге волосся, що спускалися до середини спини. Тендітна і струнка, Зоя розцвіла жіночною красою, і хлопчаки буквально вилися навколо неї. Але у Зої Маккорт не залишалося часу на хлопчиків - або майже не залишалося.

Пухнасті вії обрамляли великі світло-карі очі, завжди широко відкриті, уважні і цікаві, а повні губи рідко розсовувалися в усмішці. Трохи незграбні риси додавали її зовнішності екзотики, а обличчя наче осявав внутрішній світ.

Зоя робила те, що їй говорили, причому робила добре, і по можливості трималася осторонь, уникаючи спілкування з гостями.

Невідомо, що привернуло в ній Джеймса - то саме внутрішнє сяйво, замріяні очі або спритність, з якою Зоя виконувала свою роботу. Як би там не було, в той весняний вечір він фліртував з нею, підкоривши і зачарувавши. А потім Джеймс запросив її на побачення.

Вони зустрічалися таємно, що тільки підсилювало хвилювання Зої. Романтика відносин з таким хлопцем, як Джеймс Маршалл, приголомшила її. Він умів уважно слухати, і вона, забувши про боязкості, ділилася з ним своїми надіями і мріями.

Джеймс був дуже милий, і при першій же можливості вони бігли один до одного - каталися на машині або просто сиділи, дивилися на зірки і розмовляли.

Звичайно, дуже скоро справа не обмежилася одними розмовами ...

Джеймс говорив, що любить її. Говорив, що вона йому потрібна.

Теплим червневим ввечері на червоному ковдрі, розстеленому на галявині в лісі, Зоя подарувала йому свою невинність - з пристрасним оптимізмом, властивим юності.

Джеймс залишався все так же милий, уважний і обіцяв, що вони завжди будуть разом. Напевно, він сам в це вірив. І вона вірила.

Але за дурість молодості доводиться платити. Зоя заплатила. Джеймс теж. І можливо, набагато більше, ніж вона.

Вона позбулася невинності, а Джеймс - справжнього скарбу.

Зараз Зоя перевела погляд на цей скарб - свого сина.

Якщо Джеймс зруйнував її життя, то Саймон відновив її. По-новому, на новому місці. Джеймс дав їй уявлення про те, що значить бути жінкою. Вона стала жінкою, опинившись з дитиною на руках.

Зараз у неї є будинок - маленький будиночок з невеликим двориком. Звичайно, Зоя НЕ об'їхала всі ті чудові місця, про які колись мріяла, але в очах сина вона бачила все чудеса цього світу.

Зараз, майже через десять років після того моменту, коли Зоя вперше взяла його на руки і пообіцяла, що ніколи не залишить, вона знову йде вперед, тепер вже разом з сином. Вона подбає про те, щоб життя Саймона була краще, ніж її власна.

Зоя Маккорт, боязка дівчинка із Західної Вірджинії, збирається відкрити власний бізнес в затишному містечку Плезант-Веллі, штат Пенсільванія, разом з двома жінками, які всього за два місяці стали для неї не просто подругами, а майже сестрами.

«Каприз». Зої подобалося це назва. Вона хотіла, щоб клієнти і відвідувачі салону сприймали його саме так. Це буде важка робота - для неї і для подруг. Але ж робота може приносити насолоду, оскільки саме про неї все вони мріяли.

Художня галерея Мелорі Прайс займе половину першого поверху їх нового будинку. На іншій половині буде книгарня Дано Стіл. А її салон краси розташується на другому поверсі.

«Залишилося кілька тижнів», - подумала Зоя. Ще кілька тижнів на ремонт, установку обладнання і меблів, замовлення товарів. Потім вони відкриються.

При думці про це у неї завмирало серце, але не тільки від страху. Від хвилювання і радісного очікування.

Зоя точно знала, як все буде виглядати. Насичені фарби і яскраве світло головного залу, приглушені і спокійні тони кабінетів. Вона розставить скрізь свічки, які наситять приміщення ароматами і створять затишну атмосферу, на стінах повісить картини. Добре продумане освітлення повинно лестити жінкам і заспокоювати їх.

«Каприз». Для розуму, тіла і душі. Зоя збиралася запропонувати своїм клієнткам все три складові.

Кінець ознайомчого уривка

СПОДОБАЛАСЯ КНИГА?