Ми розпитали Яну про те, чому так і не склалося співробітництво з українським швейним цехом, чим небезпечний оверлок і чому не можна купувати мережива, шовку і інші матеріали для пошиття жіночої білизни «очима».

Яна, чому виникла ідея створювати саме жіночу білизну?

Ми починали в Донецьку в 2014 році. Так, тоді в Києві вже стартували перші фестивалі KyivMarket, але у нас нічого подібного і в помині не було. Ми з хлопцем Сергієм вирішили стартувати зі своїм бізнесом, потрібна була лише ідея. Тоді ми сіли і накидали ряд варіантів, які б хотіли втілити в життя. Пам'ятаю, що ціною помилки була зарплата кожного з нас - та сума, яку не так страшно втратити в разі провалу. У Сергія був досвід виведення проектів на ринок, у мене - творче бачення, бажання робити щось «девочковое». Так ми обдумали всі ризики, склали бізнес-план і вирішили займатися пошиттям білизни.

Як стартували?

У моєму гардеробі близько 80% речей - це індпошиття. Напевно, тому нашу першу колекцію відшивала моя швачка, в евакуації в Святогорську. Ідея з'явилася у нас в травні 2014 року, а в жовтні ми представили нашу першу колекцію.

Від моменту «задумали справу» до «відшили першу колекцію» трапилися військові дії на сході України. Нам пощастило в тому плані, що я в той час працювала оцінювачем і могла працювати з дому, але ось Сергію довелося звільнитися. У Слов'янськ до батьків в той час було їхати небезпечно. Взагалі, мої батьки під час евакуації прожили 3 місяці влітку на яхті на Оскольський водосховище (посміхається - прим. Автора). Брат ще раніше переїхав до Києва і працював в IT-компанії.

Засновниця бренду Lace Up Яна Рогова

І Ви переїхали?

Так. Як я говорила, брат на той час уже рік жив в Києві. До нашого приїзду в його квартирі вже жило дев'ять осіб, таких же, як і ми. Всі ці люди (друзі, однокласники, родичі) приїхали зі сходу шукати роботу, житло - всі вони бігли від військових дій. І тут ми ... Нам пощастило - ми за два дні знайшли квартиру, Сережа - роботу.

Хто бере участь у виробничому процесі, хто стоїть за цим всім?

У березні 2016 роки ми відкрили майстерню в Слов'янську. Спочатку у нас працювали 3 швачки, ми їх всьому навчали поступово і вчилися разом з ними. Тепер же у нас в команді 6 чоловік разом з закрійниць. З Нового року знову плануємо розширюватися. На цей раз нам потрібен маркетолог і піарник. Всю іншу роботу, крім виробничого процесу, робимо ми з хлопцем. З березня цього року він пішов з роботи, і ми поринули в розвиток LaceUp.

Які промахи зробили на старті?

Наш початковий капітал ми витратили кілька необдумано - зараз би ми поступили зовсім по-іншому. Наприклад, ми купили мережива в роздріб, уявляєте? Пізніше, вже в Києві, ми знайшли той же мереживо в три рази дешевше. Натуральний шовк, бавовна, віскоза - ми закупили все це втридорога, та ще й виявилося, що в деяких випадках це не зовсім те, що нам було потрібно. Ми «купували очима», тому незабаром виявилося, що деякі мережива недостатньо еластичні і не підходять нам. Та ж історія і з шовком - він виявився занадто тонким, тому проектувати з нього щось було важко. Першу нашу колекцію проектувала я, другу - капсульну колекцію до Дня всіх закоханих - малювали разом з Сергієм.

Опишіть, будь ласка, творчий процес. Яку роботу потрібно виконати, щоб створити комплект білизни?

Я завжди стартую з мудборда *, на якому вже комбіную кольору, малюнки і всі елементи моделі. Після цього починається робота з технічної картою: вона містить зразки всіх елементів (види мережив, резиночки, фурнітура), повний опис комплекту, всіх видів швів, обробки. Після того, як техкартою готова, ми сідаємо її обговорювати з виробничою командою - закрійником, технологом і швачкою. Ми думаємо, що вийде, а що краще відразу замінити, поліпшити. Після того, як всі дрібниці продумані, ми відшиваємо пробний зразок і знову дивимося, що вийшло, а що ні. Наприклад, буває так, що в потрібна інша обробка ...

Чого ви точно не використовуєте в своїх моделях?

Є у нас негласне правило - ми не використовуємо в роботі оверлок для обробки країв. Для мене це рівнозначно китайському якості, з яким ми ніяк не асоціюємо бренд LaceUp. Зворотний бік повинна бути так само хороша, як і лицьова сторона. Тому ми робимо імітацію французького шва, використовуємо в роботі найтонші нитки і т.д.

А яка ситуація з матеріалами в Україні, звідки берете сировину?

Все імпортне, адже Україна не виготовляє нічого для виробництва нижньої білизни. Ще за часів СРСР в Прибалтиці була відмінна Білизна база. Зараз же у нас є тільки непогані лекала та швейні фабрики у Львівській, Миколаївській, Луганській областях.

Ми купуємо матеріали в Україні у офіційних дилерів - це Латвія, Італія, Франція, Німеччина. Так, фурнітуру найкраще брати італійську латвійську, нитки - німецькі і т.д.

Одного разу ми намагалися співпрацювати зі швейним цехом в Житомирі: віддали їм матеріал, який нам повернули через тиждень, навіть не розкриємо. Кожен день нам отзванивались, імітували діяльність. Так сталося тому, що швейному цеху завжди важливо мати потік: він набирає клієнтів, після чого вже вирішує, хто з них в пріоритеті, а кого можна обдурити або зірвати терміни. Ми ще непогано відбулися, отримавши через тиждень матеріал в тому ж вигляді, в якому його і віддавали.

Розкажіть трохи про ваші перші покупців в 2014 році

У жовтні 2014 року з'явилася наша перша колекція LaceUp. Наших перших покупців ми шукали в соцмережах. Незабаром нам також написав перший наш шоурум українських дизайнерів «Вікно у двір». Настя і Аня, менеджери шоурума, запропонували взяти у нас на реалізацію кілька комплектів і подивитися, як вони будуть продаватися. Було якраз передноворічний час, всі кинулися за подарунками, перевагу віддавали українським товарам, тому ми з успіхом запустилися. Так з'явилися наші перші замовлення. Нам зіграло на руку і те, що в 2014 році всі почали писати про молодих дизайнерів - ми теж потрапили в цю хвилю.

Як плануєте розвиватися далі?

У серпні у нас з'явився новий сайт, розроблений за всіма правилами онлайн-магазину нижньої білизни. У нього є і англійська версія, тому замовлення тепер можна робити з будь-якої точки світу. Зараз ми представлені в 13 шоурумах по всій Україні і вже робимо перші кроки по виходу на міжнародний ринок.

Варто перед нами і кадрове питання: ми усвідомили необхідність залучення в команду маркетолога. Ідей маса, тому нам потрібна команда, щоб втілювати їх в життя. Що стосується найближчих планів, то вже зараз ми розробляємо піжамну колекцію, а також лінію вишуканої білизни складного крою з цікавими деталями і декором.

В чому полягає концепція Вашої торгової марки?

Всі вироби ми відшиваємо обмеженим тиражем, деякі моделі всього в декількох примірниках. У розвитку нам цікава глибина, а не ширина. Нам подобається камерність і затишність марки, подобається співпраця з маленькими магазинами місцевих дизайнерів, їх атмосфера, присутність певної концепції, спрямованості і стилю.

Правда в тому, що в 2014 році запустилось дуже багато українських виробників. Деякі з них шили як попало, «на коліні», але при цьому кожен робив свій проект з душею. Але з того часу якість продукції значно покращився, багато виробників розширилися, знайшли ринки збуту, пішли в рітейл - кожен вибрав свій шлях. Питання лише в тому, що зараз вже не вийде почати «як є», потрібно тримати планку.

Чи берете участь у численних фестивалях українських виробників? Як ставитеся до них?

Виявилося, що я не готова до фестивалів психологічно. Адже це час, це стенди, потік людей два дні поспіль. Мені здається, що в цьому плані ефективніше контекстна реклама, яка дозволить зробити ті ж продажу. Один раз ми брали участь в подібному заході, так у мене потім три дні голова боліла! (Сміється - прим. Автора).

Мені здається, що покупцеві набагато комфортніше прийти в шоурум, де власниця відмінно знає свою аудиторію, тому ретельно відбирає асортимент. З цієї причини велика ймовірність того, що якщо ти потрапиш в шоурум, то там тобі сподобається чи не кожна друга річ.

Як ставитеся до своїх конкурентів?

Здорова конкурентне середовище дає поштовх до постійного розвитку і вдосконалення. Коли ми починали, в Україні можна було нарахувати близько 5 марок крафтового нижньої білизни. Причому кожна з них мала свою відмінність, про нас всіх багато писали. Я насправді дуже рада, що всі вони і зараз присутні на ринку і, що важливо, зберегли свою первісну ідею і сенс. Є й інші «виробники» - бренди «імені себе», копировщики, маса безликих сторінок в Instagram. Але тут вже мова йде про інше як, і про іншу цільову аудиторію.

Lace Up lingerie:

Cайт , Facebook

Для замовлень: (050) 750-38-56

e-mail: [Email protected]

* Мудборд (англ. Moodboard - «дошка настрою») - візуальне уявлення дизайн-проекту, що складається із зображень, описів, зразків тканин та ін. Служить для відображення загального настрою і тематики майбутньої колекції.